√оловне
управл≥нн¤ осв≥ти ≥ науки ’арк≥вськоњ
обласноњ
державноњ адм≥н≥страц≥њ
’арк≥вський
обласний науковоЦметодичний
≥нститут
безперервноњ осв≥ти
¬≥дд≥л
осв≥ти Ћоз≥вськоњ районноњ
державноњ
адм≥н≥страц≥њ
‘ормуЇмо
життЇвий ≥деал
(¬икористанн¤
методу проект≥в на уроках заруб≥жноњ
л≥тератури Ц ефективний шл¤х вихованн¤
неперес≥чноњ особистост≥)
’ариб≥на
Ќатал≥¤ ћиколањвна,
вчитель
заруб≥жноњ л≥тератури
Ќадежд≥вського
навчально-виховного
комплексу
Ћоз≥вського району
’арк≥вськоњ област≥
’арк≥в
2008р.
–обота
до
¤рмарку пед≥дей
вчител¤
заруб≥жноњ л≥тератури
Ќадежд≥вського
навчально-виховного комплексу
Ћоз≥вського
району
’арк≥вськоњ
област≥
’ариб≥ноњ
Ќатал≥њ ћиколањвни
ƒана доробка м≥стить методизац≥ю
проведенн¤ ≥нновац≥йних технолог≥й та
практичне впровадженн¤ њх на приклад≥
розроблених урок≥в
заруб≥жноњ л≥тератури, спр¤мованих на
ефективне засвоЇнн¤ учн¤ми навчального
матер≥алу.
ћета даноњ роботи Ц показати, ¤к у
процес≥ викладанн¤ можна
застосовувати ту чи ≥ншу модель або њњ
частину ≥з технолог≥й проектного
навчанн¤.
«м≥стовн≥, високохудожн≥
л≥тературн≥ вз≥рц≥ Ц безц≥нний скарб
дл¤ реал≥зац≥њ триЇдиноњ мети сучасного
уроку. «апропонований п≥дх≥д можна
використовувати при вивченн≥ будь-¤коњ
теми.
–екомендовано дл¤ вчител≥в
заруб≥жноњ л≥тератури, кер≥вник≥в
методичних обТЇднань.
–ецензент
ѕодольна
¬≥ктор≥¤ Ѕорис≥вна,
методист
районного науково-методичного каб≥нету
в≥дд≥лу
осв≥ти Ћоз≥вськоњ райдержадм≥н≥страц≥њ
ƒитина Ц ¤к
самоцв≥т: ск≥льки не обертай його,
а в ньому починають
св≥титис¤
все нов≥ гран≥Е
ћ.ЌаЇнко
ѕлан
≤
. ¬ступ .
с.6
≤≤
. ќсновна частина .¬икористанн¤ методу
проект≥в на уроках заруб≥жноњ
л≥тератури Ц ефективний шл¤х вихованн¤
неперес≥чноњ особистост≥ с.7-37
1.
ќпис
основних метод≥в ≥ техн≥к проектного
навчанн¤. с.7-9
2.
Ќестандартн≥
уроки Ц ефективний зас≥б розвитку
креативного мисленн¤ учн≥в.
с.
10-28
3.
«б≥рка
асоц≥ативних проект≥в.
с.29-32
≤≤≤
. ¬исновок .
с.33
¬икористана
л≥тература .
с.34
Ћюд¤н≥стьЕ ЋюдинаЕ ≤деальна людинаЕ
Ќеймов≥рно
важлив≥ ц≥нност≥, особливо в сучасн≥й
школ≥, ¤ка перебуваЇ на шл¤ху
модерн≥зац≥њ. ¬имоги до навчального
процесу пол¤гають не т≥льки в тому, щоб
учн≥ набули загальнопредметних
компетенц≥й, отримали систему наукових
факт≥в, готових ≥стин ≥ штамп≥в.
Ќавчанн¤ повинне формувати у школ¤р≥в
здатн≥сть креативно мислити, вм≥нн¤
з≥ставл¤ти й анал≥зувати факти,
аргументовано захищати власну точку
зору, вчитис¤ глибше занурюватис¤ у
бездонну криницю мудрост≥ та життЇвого
досв≥ду. ” ц≥й ситуац≥њ на допомогу
вчителев≥ мають прийти найсучасн≥ш≥
≥нновац≥њ. ≤ ¤кщо пров≥дною ≥деЇю
педагога буде вихованн¤ дитини з
високими моральними ¤кост¤ми, то в≥н
неодм≥нно базуватиме роботу на
безмежному аспектр≥ творчих ≥дей та
знах≥док.
Ќа власному досв≥д≥ ¤ переконалас¤,
що сл≥д ¤кнайц≥кав≥ше будувати систему
роботи, використовуючи при цьому р≥зн≥
форми та методи. ѕров≥дне м≥сце на моњх
уроках пос≥даЇ проектне навчанн¤ - крок на шл¤ху опануванн¤ таких
педагог≥чних технолог≥й, ¤к≥
допомагають зробити осв≥тн≥й процес
ц≥кавим, р≥зноман≥тним, ефективним,
демократичним.
¬
основ≥ даного методу Ц п≥дготовка всеб≥чно
розвиненоњ молодоњ людини до
громад¤нськоњ активност≥ в
Ївропейському сусп≥льств≥.
”
кожн≥й людин≥ прихована мудра сила
творц¤Е
“реба
њй дати волю розвинутись ≥ розкв≥тнути,
щоб
вона збагатила землю
ще
б≥льшими чудесами.
ћ.√орький
Ћюдський потенц≥ал Ц найважлив≥ший
резерв сусп≥льного розвитку.
Ќевичерпн≥сть ≥ндив≥дуальних ¤костей
людини залишаЇтьс¤ сутн≥сною основою
≥нновац≥йноњ осв≥ти, бо особист≥сть Ц
багатогранна й неповторна.
ќновленому сусп≥льству потр≥бн≥
люди, ¤к≥ можуть самост≥йно мислити,
здатн≥ до самореал≥зац≥њ на основ≥ обТЇктивноњ
самооц≥нки.
ќдним ≥з кращих приклад≥в
формуванн¤ та розвитку креативност≥
учн≥в Ї проектна методика, у ¤к≥й
використовуютьс¤ принципи рефлекс≥њ,
партнерство, неординарн≥сть,
креативн≥сть, толерантн≥сть. Ќедарма
слово Ђпроектї у переклад≥ з латинськоњ
означаЇ Ђкинутий вперед Ц задум, план
тощої, адже кожний дит¤чий
крок до життЇвоњ мети Ц це частинка
золотого ланцюжка знань, ум≥нь та
досв≥ду.
я вважаю, що проектне навчанн¤
вир≥шуЇ багато педагог≥чних завдань:
-
розвиваЇ творчу думку та навички роботи
з джерелами ≥нформац≥њ;
-
при реал≥зац≥њ (презентац≥њ, захист≥)
проект≥в ви¤вл¤Ї найр≥зноман≥тн≥ш≥
зд≥бност≥ тих учн≥в, ¤ким важко ви¤вити
себе на уроках;
-
Ї тим середовищем, у ¤кому учн≥
набувають сил, упевненост≥, а ситуац≥¤
усп≥ху може стати в≥дправною точкою
подальшого зростанн¤ у власних очах;
-
досв≥д проектноњ д≥¤льност≥
знадобитьс¤ учн¤м не лише в њхн≥й
самоосв≥т≥ та самореал≥зац≥њ, а й
взагал≥ у житт≥.
—хематично система моЇњ роботи вигл¤даЇ
таким чином:
“обто, п≥д навчальним творчим
проектом ¤, ¤к консультант, розум≥ю
самост≥йно розроблену креативну ≥дею
з
вибором обТЇкта (наприклад,
л≥тературний тв≥р або мовна тема),
ч≥ткими розрахунками (доц≥льн≥сть
складанн¤ даного проекту) ≥,
найголовн≥ше, зв≥том, що в≥дзначаЇтьс¤
субТЇктивною чи обТЇктивною новизною.
ѕроекти учн≥ складають на основ≥
корекц≥йно-виховних м≥н≥-модул≥в Ц
текст≥в повчального зм≥сту, ¤к≥ не
т≥льки спри¤ють виробленню комплексу
компетенц≥й, але й закладають у
св≥дом≥сть дитини систему моральних
ц≥нностей.
Ќа уроках заруб≥жноњ
л≥тератури проектна д≥¤льн≥стьЦ це
основа основ, бо саме творче опрацюванн¤
тексту Ї важливою умовою усп≥шного
засвоЇнн¤ навчального матер≥алу. јле
робота буде недостатньо модерн≥зованою,
¤кщо урок буде стандартним, звичайним.
¬асиль —ухомлинський мудро зауважив:
ЂЌайголовн≥ше, друже м≥й, - пробитись до
животворного джерельц¤ думки, - це можна
зробити т≥льки словом!ї. “ож пробудити
мисленн¤, зум≥ти показати учн¤м силу ≥
красу слова, викликати прагненн¤
доводити власну думку, узагальнювати,
креативно систематизувати сказане - ось,
на м≥й погл¤д, завданн¤ сучасного
вчител¤.
ѕропоную розробку уроку, ¤кий
базуЇтьс¤ на ≥нновац≥йних технолог≥¤х,
зокрема, проектному та асоц≥ативному
навчанн≥.
”рок
творчих роздум≥в
«аруб≥жна
л≥тература, 7 клас
“ема.
Ђƒобро завжди
сильн≥ше злого,
“ож
обери добра дорогу!ї
¬≥дображенн¤
любов≥ до ”крањни, мужност≥ та козацькоњ
в≥дваги у пов≥ст≥ ћиколи √огол¤ Ђ“арас
Ѕульбаї
≈п≥граф
до уроку: Ќайвища наука
житт¤ Ц мудр≥сть,
а найвища мудр≥сть Ц бути добрим!
√р. “ютюнник
ƒев≥з
уроку: јктивно
сп≥впрацювати,
креативно
мислити,
л≥тературу вивчати!
ћета: дидактична Ц
розкрити багатогранн≥сть образ≥в твору
через вчинки, д≥њ, переживанн¤,
самооц≥нку, роздуми;
розвивальна Ц
формувати ≥нформативну, комун≥кативну
компетентност≥ учн≥в, њхн≥ креативн≥
зд≥бност≥;
виховна -
плекати в дит¤чих душах кращ≥
людськ≥ моральн≥ ц≥нност≥, формуючи в
маленьк≥й людин≥ Ђлюдськеї.
—оц≥окультурна
л≥н≥¤: Ќайвища
краса Ц краса добра!
”наочненн¤: портрет ћиколи
√огол¤, , власноруч виготовлен≥ схеми
дит¤чих проект≥в, ≥люстрац≥њ до твору,
сенкани, памТ¤тки
Ђяк
працювати в груп≥ї, Ђ—кладанн¤ сенканаї,
Ђ’арактеристика героњв з елементами
пор≥вн¤нн¤ї,
картки
самооц≥нки.
‘орми
роботи: групова, фронтальна, парна,
≥ндив≥дуальна.
ѕереб≥г
уроку
≤.
”становчо-мотивац≥йний етап.
1.
—творенн¤ емоц≥йно-позитивноњ
атмосфери на уроц≥.
≤стор≥¤ - паспорт
в≥чний, пропуск у б≥лий св≥тЕ
ћи не ховали обличч¤, гордо йшли сотн≥
л≥т.
«авжди ми накривали дружби р¤сн≥ столи.
Ќас по словах вп≥знавали, де б ми так≥ не були.
–айдуга в неб≥ висне, граючи в плесах вод.
ƒоки живе наша пам`¤ть, доти живе народ!
¬и перегорнули чимало ц≥кавих
≥сторичних стор≥нок, ¤к≥ в≥дкрили вам
св≥т подвиг≥в ≥ патр≥отизму нашого
народу, подумки подорожували,
насолоджуючись неповторним украњнським
словом, немов побували в купел≥ Ћюбов≥,
ўаст¤ ≥ ƒобра.
2.
јутотрен≥нг.
“ож с¤дьмо обличч¤м один до одного,
в≥дчуймо тепло долонь, закриймо оч≥ (д≥ти
повторюють за вчителем)
≥ промовл¤ймо:
Дя
Ц розумний...
я
Ц щасливий...
я
Ц впевнений у соб≥, бо ¤ живу заради
добра на «емл≥...Ф
-
–озплющ≥ть оч≥ ≥ подаруйте один одному
посм≥шку!
3.÷≥лепокладанн¤.
-
¬≥дкриймо своњ душ≥, бо сьогодн≥ ми
звертаЇмос¤ до твору, ¤кий допоможе
кожному з вас життЇствердитись, знайти
своЇ м≥сце на земл≥, усв≥домити власне Ђяї.
ѕ≥сл¤ сьогодн≥шнього уроку ми, д≥ти,
зможемо:
*
глибоко у¤вити багатогранн≥сть образ≥в
твору через вчинки, д≥њ, переживанн¤,
самооц≥нку, роздуми;
*
знайти власне Ђлюдськеї у кожн≥й душ≥;
*
визначити найважлив≥ш≥ моральн≥
ц≥нност≥, ¤к≥ Ї пр≥оритетними у нашому
житт≥.
- Ќе забудьте прот¤гом уроку заповнювати
Ђ артки самооц≥нкиї. (додаток
1 - загальне ознайомленн¤)
4.
–обота з еп≥графами.
-
ѕрочитаймо
слова √р. “ютюнника, що супроводитимуть
нас прот¤гом уроку. („итаю
цитати, роблю в≥дпов≥дн≥ акценти ≥
продовжую вступне слово).
-
¬≥домий украњнський педагог ¬асиль
—ухомлинський вважав, що твори,
прочитан≥ в дит¤чому в≥ц≥, назавжди
в≥дкладають у серц≥ Ђзерн¤тка люд¤ност≥,
з ¤ких складаЇтьс¤ сов≥стьї. ¬и, напевно,
теж пом≥тили, що читанн¤
не лише приносить естетичне
задоволенн¤, а й змушуЇ нас замислитис¤
над проблемами реального житт¤ Ц
вибором друз≥в, повед≥нки, правильного
р≥шенн¤. ƒо таких роздум≥в спонукала нас
≥ пов≥сть великого рос≥йського
письменника ћиколи √огол¤ Ђ“арас Ѕульбаї.
5. «авданн¤ групам. (¬изначаютьс¤, хто
бажаЇ працювати в ¤к≥й груп≥)
-
≤ тепер Ц завданн¤. ћи працюватимемо у
велик≥й фантастично-винах≥дницьк≥й
лаборатор≥њ, кожне бюро ¤коњ матиме
окреме, але досить в≥дпов≥дальне
завданн¤, щоб дос¤гти Їдиноњ мети Ц
життЇствердженн¤ кожного ≥з нас!
‘антазери Ц
прот¤гом уроку розробл¤ть ≥ презентують
проект Ђƒобро у нашому житт≥ї. ’очу
зауважити, що це можна зробити у
дов≥льн≥й форм≥. ѕропоную вам
використати за основу гронуванн¤ (нагромадженн¤)
присл≥вТњв, крилатих вислов≥в, ¤к≥
стосуютьс¤ морал≥ даноњ казки.
¬инах≥дники
Ц придумають модель сучасноњ ≥деальноњ
людини.
√рупа Д“ворч≥стьФ
Ц спробуЇ роз≥грати й ≥нсценувати
д≥алог ≥з митцем.
јрб≥три
Ц все почуте будуть занотовувати, щоб в
к≥нц≥ уроку зробити загальний висновок
≥ визначити, чи активно та д≥Їво ми вс≥
працювали на уроц≥. Ѕудь ласка,
користуйтес¤ памТ¤ткою. (ƒодаток 2)
ќтже, проблемне
запитанн¤, в≥дпов≥дь на ¤ке ви дасте в
к≥нц≥ уроку:
Ѕез
чого не народжуЇтьс¤ л≥тературний
шедевр?
(«аписують
запитанн¤ в зошити)
-
“ож бер≥мось,
друз≥, до роботи! ѕориньмо у чар≥вний
св≥т творчост≥ ћиколи √огол¤Е
≤≤. «м≥стово-пошуковий
етап.
- Ђѕерше
знайомствої (коротка
дов≥дка про творч≥сть ћ.√огол¤)
-¬идатний
рос≥йський письменник ћикола √оголь був
родом з ”крањни. ¬≥н любив св≥й край,
ц≥кавивс¤ його ≥стор≥Їю, звича¤ми ≥
обр¤дами,
захоплювавс¤
мужн≥м та волелюбним украњнським
народом, прославив
його у своњх
творах.
≤з
незвичайною художньою силою ≥ повнотою
ћ. √оголь в≥добразив Ђдух минулого
в≥куї, Ђ≥стор≥ю народу... в ¤сн≥й велич≥ї
у пов≥ст≥ Ђ“арас
Ѕульбаї. ≤з замилуванн¤м письменник змальовуЇ
безмежний украњнський степ (Ђ„орт вас
в≥зьми, степи, ¤к≥ ви гарн≥!ї, Ђ”с¤
поверхн¤ земл≥ здавалас¤ зелено-золотим
океаном, по ¤кому бризнули м≥льйони
р≥зних кольор≥вї), могутн≥й ƒн≥про (Ђ¬≥н
в≥¤в холодними хвил¤ми ≥ розстилавс¤
ближче, ближче ≥, нарешт≥, охопив
половину вс≥Їњ поверхн≥
земл≥ї).
“а мета його розпов≥д≥ Ч описати
«апор≥зьку —≥ч Ч колиску гордого
козацького духу (Ђ“ак ось вона, —≥ч! ќсь
те гн≥здо, зв≥дки вил≥тають
ус≥ т≥ горд≥ й м≥цн≥, ¤к леви! ќсь зв≥дки
розливаЇтьс¤ вол¤
≥ козацтво на
всю ”крањну!ї). ћ. √оголь показуЇ устр≥й
«апор≥зькоњ
—≥ч≥, побут,
звичањ козак≥в, њхн≥ в≥йськов≥ походи та
подвиги. –еальн≥ под≥њ
≥ художн≥й вимисел переплелис¤ в Їдине,
зак≥нчене ц≥ле: перед
читачами постав
початок народно-визвольного
руху в ”крањн≥ наприк≥нц≥
30-х Ч на
початку 40-х рок≥в XVII
стол≥тт¤. …ого голос
повнитьс¤ жалем
≥з приводу того, що були жорсток≥ часи.
√оловн≥ героњ
пов≥ст≥ Ђ“арас Ѕульбаї, Ђхоч ≥ гинуть
ф≥зично, залишаютьс¤
в народн≥й памТ¤т≥
безсмертними, бо переконан≥, що Ђне
загине жодна великодушна справаї.
ѕомираючи, козаки розум≥ють, що боротьба
не зак≥нчена,
що смерть њхн¤
не даремна, а потр≥бна дл¤ майбутньоњ
перемоги. ” ц≥й в≥р≥ у
безсмерт¤ народу Ч справжн≥й оптим≥зм
пов≥ст≥, њњ героњчний пафос, народне,
життЇстверджуюче начало. ”сьому св≥тов≥
ћ. √оголь дов≥в, що
Ї ”крањна ≥
украњнц≥ ¤к нац≥¤, а не жител≥ п≥вденних
окрањн, Ђмалоросиї чи Ђхохлиї.
- оментоване
читанн¤ еп≥зод≥в ≥з пов≥ст≥ Ђ“арас
Ѕульбаї
-
ƒавайте
под≥лимо тв≥р за частинами дл¤
подальшого обговоренн¤.
- «найд≥ть опорний еп≥зод (так
¤к учн≥ вже прочитали тв≥р до уроку,
опорний еп≥зод вибирають дл¤ себе сам≥
Ц той, ¤кий, на њхню думку, ключовим
виступаЇ у твор≥)
- якими життЇвими принципами керувалис¤
героњ у своњх
вчинках? (ћожлива в≥дпов≥дь: добро, люд¤н≥сть,
милосерд¤.)
- як≥ героњ твору Ї позитивними, а ¤к≥ Ц
негативними?
-
ќзнайомтес¤,
будь ласка, ≥з ЂѕамТ¤ткоюЕї та
п≥дготуйтес¤ до характеристики героњв
твору з
елементами пор≥вн¤нн¤. (додаток 3).
3.ƒоповненн¤
вчител¤.
-
ќстап ≥
јндр≥й Ч сини головного геро¤ пов≥ст≥ ћ.
√огол¤ Ђ“арас Ѕульбаї. ¬они майже
однол≥тки, молод≥, дуж≥ хлопц≥.
Ќавчалис¤ у ињвськ≥й академ≥њ.
ќстап ледь не з дитинства мр≥¤в про
«апор≥зьку —≥ч, к≥лька раз≥в кидав
навчанн¤, ≥ т≥льки погроза батька
зробити його монахом на двадц¤ть л≥т
примусила його зробитис¤ сумл≥нним
учнем. «а вдачею
в≥н був суворим,
не прощав образ. Ѕатьков≥ на його
глузуванн¤ сказав: Ђ«а образу не
подивлюс¤ ≥ не зважу н≥ на когої.
јндр≥й вчивс¤
легко, був мр≥йником, ц≥нував красу, не
був байдужим
до ж≥нок.
Ќ≥жн≥шим в≥н був ≥ до матер≥. ќдного разу
хлопець познайомивс¤ з прекрасною
пол¤чкою, хоч ≥ одержав за це тумак≥в в≥д
њњ чел¤д≥.
оли “арас
Ѕульба прив≥з своњх син≥в на «апор≥зьку
—≥ч, Ђшвидко обоЇ молодих
козак≥в стали на добр≥м рахунку в
козак≥в. ...∆ваво ≥ влучно
стр≥л¤ли в ц≥ль,
перепливали ƒн≥про проти теч≥њ Ч справа,
за ¤ку новачок приймавс¤ урочисто в
козацьк≥ колаї.
ѕочавс¤
визвольний пох≥д проти утиск≥в пансько-шл¤хетськоњ
ѕольщ≥.
Ђ«а один м≥с¤ць змужн≥ли й зовс≥м
переродилис¤ пташен¤та, що т≥льки-но
оперилис¤, ≥ стали чолов≥ками. –иси
обличч¤ њх, у котрих до
цього часу була
видна ¤кась юнацька мТ¤к≥сть, стали
тепер гр≥зними ≥ сильними. ј старому
“арасу любо було бачити, ¤к обоЇ син≥в
його були одними з першихї.
ќстапу н≥би на
роду був написаний шл¤х битв ≥ подвиг≥в.
¬≥н був хоробрим, розважливим ≥
холоднокровним воњном, через це його, ¤к ≥
мр≥¤в
батько, у битв≥
п≥д ƒубно обрали кур≥нним. «агинув
мужн≥й воњн, ¤к герой, не промовивши й
слова п≥д тортурами ворог≥в.
јндр≥й спочатку
теж Ђувесь поринув у чар≥вну музику куль
≥ меч≥вї. ¬≥н
не вм≥в розраховувати й обдумувати в бою,
лет≥в напролом ≥ часто
творив чудеса
в≥йськовоњ майстерност≥. “а дол¤ звела
його знову з колишньою коханою пол¤чкою,
¤ка опинилас¤ в осадному м≥ст≥. раса
д≥вчини так полонила
його, що в≥н забув про все Ч ≥ про батька,
≥ про прис¤гу, ≥ про
¬≥тчизну. ÷е
його й погубило. јндр≥й виступив у бою на
боц≥ пол¤к≥в, проти своњх
козак≥в-товариш≥в,
≥ був покараний. Ѕатько власноручно убив
його
за зраду, не дозволивши братов≥ нав≥ть
поховати його по-христи¤нському.
“ак безглуздо загинула молода сила,
козацький цв≥т.
Ѕули сини
одного батька, та не одного характеру й
не однаковоњ дол≥. “ому й загинули
Ч один патр≥отом, героЇм на славу ¬≥тчизн≥,
а другий Ч
зрадником на
власне безчест¤ й горе батька.
4.
≤люстрована в≥кторина.
(—пособом роботи у парах учн¤м
пропонуЇтьс¤ в≥дгадати за
п≥дготовленими ≥люстрац≥¤ми еп≥зод ≥з
пов≥ст≥).
5.—итуативне завданн¤.
-
”¤в≥ть себе на м≥сц≥ “араса Ѕульби. як
вчинили б ви?
-
„и можна виправдати людей, ¤к≥ зраджують
р≥д, батьк≥в, ¬≥тчизну?
-
як≥ риси характеру притаманн≥ “арасу?
6.
—лово вчител¤.
-
“арас Ѕульба
Ч головний герой однойменноњ пов≥ст≥ ћ.
√огол¤. ÷е запор≥зький
полковник, що вт≥лив у соб≥ кращ≥ риси
украњнського козацтва. ¬≥домий
рос≥йський критик писав: Ђ’то
такий “арас
Ѕульба? √ерой,
представник
житт¤ ц≥лого народу, ц≥лого пол≥тичного
сусп≥льства у в≥дому епоху житт¤ї.
“арас
Ѕульба Ч мужн≥й та в≥дважний воњн, ¤кий
уславив себе у багатьох бо¤х. ЂЌемаЇ у
нас н≥кого, що р≥вний йому в доблест≥ї.
Ќайсв¤т≥ша дл¤ нього
справа Ч оборона в≥ри та ¬≥тчизни.
÷ьому в≥н присв¤тив усе
житт¤, в такому
ж дус≥ виховував ≥ син≥в. „асто в≥н був
до них надто суворий, не показував
глибоко прихованоњ батьк≥вськоњ любов≥.
јле потайки милувавс¤ ќстапом (Ђќ! та це
буде з часом добрий полковник!ї). ≤ про
јндр≥¤ думав: Ђ≤
це добрий Ч враг би не вз¤в його! Ч во¤ка!
Ќе ќстап, але добрий,
добрий також во¤ка!ї оли ж јндр≥й
зрадив козак≥в заради
прекрасноњ
пол¤чки, батько власноручно його вбив.
Ќеймов≥рними
зусилл¤ми “арас Ѕульба пробираЇтьс¤ до
¬аршави ≥ п≥дтримуЇ ќстапа в його
останню найт¤жчу хвилину.
¬≥дважним,
досв≥дченим командиром ви¤вл¤Ї себе
“арас, коли його
обрали наказним
отаманом. Ќайперше дл¤ нього Ч в≥рн≥сть
в≥р≥, ¬≥тчизн≥ ≥
громад≥. ÷е видно не т≥льки з його
знаменитоњ промови про товариство
≥ бойове
братство, а ≥ вчинк≥в. ≤ в останню свою
хвилину в≥н намагаЇтьс¤ допомогти
товаришам.
“арас Ѕульба Ч
безкомпром≥сний, нещадний до ворог≥в, бо
глибоко
прийн¤в до
серц¤ кривди народн≥ (ксьондзи у своњ
таратайки Ђ...запр¤гають уже не коней, а
просто православних христи¤нї, а Ђгетьман,
засмажений у м≥дному бику, лежить у
¬аршав≥ї).
ќтже, “арас
Ѕульба Ч народний герой, що вт≥лив у
соб≥ кращ≥ риси
запор≥зького
козацтва, силу ≥ волелюбн≥сть
украњнського народу.
7.
∆ивопис словом.
-
—пробуйте на основ≥ прослуханого одним
словом Ђнамалюватиї душу “араса.
-
Ќа Ђпелюстках почутт≥вї вкаж≥ть, з чого
складаЇтьс¤ душа.
(Ќа дошц≥
розм≥щено кв≥тку, до ¤коњ д≥ти додають
записан≥ на пелюстках власн≥ враженн¤).
(ƒодаток
4)
≤≤≤.
јдаптивно-перетворюючий етап.
- реативне
завданн¤.
-
—пробуйте
оц≥нити своЇ самопочутт¤ п≥сл¤
прослуханого та досл≥дженого. «аповн≥ть
таблицю, зак≥нчивши реченн¤. (ƒодаток
5)
- —кладанн¤
сенкан≥в.
-
ѕригадайте за
памТ¤ткою, ¤к складають сенкани
(ƒодаток
6).
-
ѕропоную вам
скласти сенкан до образу “араса Ѕульби. (ƒодаток 7)
3.
ѕрезентац≥¤ проекту Ђƒобро у нашому
житт≥ї.
-
«апрошуЇмо фантазер≥в дл¤ презентац≥њ
проекту Ђƒобро у нашому житт≥ї. (ƒодаток
8)
-
ƒоповн≥ть, будь ласка, даний проект ≥ ви,
винах≥дники, арб≥три та актори!
4.
ћоделюванн¤.
-
„и можна, шановн≥ винах≥дники, скласти
модель сучасноњ ≥деальноњ людини? „и вам
це вдалос¤? ўо б ви зауважили,
порекомендували учн¤м, щоб стати такою
людиною? (ƒодаток 9)
5.
’вилинка акторськоњ майстерност≥.
-
ј тепер члени групи Ђ“ворч≥стьї
спробують роз≥грати й ≥нсценувати
д≥алог м≥ж читачем та митцем.
≤V. —истемно-узагальнюючий
етап.
- оментатор
мудрих думок.
-
ќсь ми ≥
п≥д≥йшли до найважлив≥шого Ц
п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в. “ож пропоную до
вашоњ уваги доб≥рку повчальних
сентенц≥й, ¤к≥, на мою думку, стосуютьс¤
проблематики вивченого твору. який ≥з
даних вислов≥в стосуЇтьс¤ особисто
ваших вражень?
*∆итт¤ таке коротке!
ѕосп≥шайте робити добро!
*∆итт¤ людини
мусить бути повноц≥нним!
*Ѕудь г≥дним ≥мен≥
людини!
*ƒобр≥ завжди мають
щаст¤!
*ѕризначенн¤
людини Ц бути Ћюдиною!
*якщо людина не
любить ¬≥тчизну, вона хвора. ≤ цю людину
треба л≥кувати!
*Ќащо нас мати
привела? Ћиш дл¤ добра!
2. јсоц≥ативне
малюванн¤.
- ƒавайте ЂнамалюЇмої словами
асоц≥ативн≥ р¤ди. “ож ¤к≥ вони Ц героњ
нашоњ пов≥ст≥?
“арас - Е
ќстап- Е
јндр≥й - Е
мати - Е
автор- Е
- «аповненн¤
Ђ арток самооц≥нкиї.
- –ефлекс≥¤.
-
ѕропоную вам
вз¤ти участь у самодосл≥дженн≥. ¬ам
треба продовжити реченн¤.
я
переконаний, що добр≥ вчинки робл¤ть
людинуЕ
5.
∆иттЇпис словом.
- ќтже, без чого не народжуЇтьс¤
л≥тературний шедевр? (ƒ≥ти
висловлюють власн≥ м≥ркуванн¤)
- ¬≥рно, без
фантаз≥њ, уваги, доброго ставленн¤ до
навколишнього св≥ту. ѕамТ¤тайте про це,
≥, можливо, ви напишете чудову нову
≥стор≥ю, ще н≥коли н≥ким не розказану.
- “ож домашн≥м завданн¤м ¤ вам пропоную:
- ¤к обовТ¤зкову частину Ц виписати
цитати до образ≥в “араса, јндр≥¤ та
ќстапа;
- на виб≥р Ц написати листа автору про
своњ враженн¤ в≥д прочитаноњ пов≥ст≥;
скласти тв≥р-перевт≥ленн¤ Ђя-козакї.
- ј зараз вислов≥ть, будь ласка, Їдиною
фразою своЇ життЇствердженн¤! ¬ивед≥ть
власний одекс „ест≥!