Home ”чн≥ ¬чител≥ јдм≥н≥страц≥¤ ƒошк≥льна група  ласн≥ кер≥вники √уман≥тарне Ўћќ ѕриродниче Ўћќ “ехнолог≥чне Ўћќ ћолодш≥ класи

√уман≥тарне Ўћќ

 

Розрахунковий рахунок

35421009000966

відділу освіти Лозівської районної державної адміністрації

код 02146162

банк УДК у Харківській обл.

МФО 851011

Надеждівський НВК

Відгуки надсилайте за адресою

nadeg_sh@meta.ua

 

√оловне управл≥нн¤ осв≥ти ≥ науки ’арк≥вськоњ

обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ

’арк≥вський обласний науковоЦметодичний

≥нститут безперервноњ осв≥ти

¬≥дд≥л осв≥ти Ћоз≥вськоњ районноњ

державноњ адм≥н≥страц≥њ

 

 

‘ормуЇмо життЇвий ≥деал

(¬икористанн¤ методу проект≥в на уроках заруб≥жноњ л≥тератури Ц ефективний шл¤х вихованн¤ неперес≥чноњ особистост≥)

 

 

 

                             ’ариб≥на Ќатал≥¤ ћиколањвна,         

                            вчитель заруб≥жноњ л≥тератури  

                                  Ќадежд≥вського     

             навчально-виховного

                                  комплексу                                         

         Ћоз≥вського району

         ’арк≥вськоњ област≥

                                                   

’арк≥в

2008р.

 

 

 

–обота

до ¤рмарку пед≥дей

вчител¤ заруб≥жноњ  л≥тератури

 Ќадежд≥вського навчально-виховного комплексу

Ћоз≥вського району

’арк≥вськоњ област≥

’ариб≥ноњ Ќатал≥њ ћиколањвни

 

        ƒана доробка м≥стить методизац≥ю проведенн¤ ≥нновац≥йних технолог≥й та практичне впровадженн¤ њх на приклад≥ розроблених  урок≥в заруб≥жноњ л≥тератури, спр¤мованих  на ефективне засвоЇнн¤ учн¤ми навчального матер≥алу.

       ћета даноњ роботи Ц показати, ¤к у процес≥ викладанн¤  можна застосовувати ту чи ≥ншу модель або њњ частину ≥з технолог≥й проектного навчанн¤.

     «м≥стовн≥, високохудожн≥ л≥тературн≥ вз≥рц≥ Ц безц≥нний скарб дл¤ реал≥зац≥њ триЇдиноњ мети сучасного уроку. «апропонований п≥дх≥д можна використовувати при вивченн≥ будь-¤коњ теми.

           –екомендовано дл¤ вчител≥в заруб≥жноњ л≥тератури, кер≥вник≥в методичних обТЇднань.

–ецензент

ѕодольна ¬≥ктор≥¤ Ѕорис≥вна,

методист районного науково-методичного каб≥нету

 в≥дд≥лу осв≥ти Ћоз≥вськоњ райдержадм≥н≥страц≥њ

 

ƒитина Ц ¤к самоцв≥т: ск≥льки не обертай його,

а в ньому починають св≥титис¤

все нов≥ гран≥Е

ћ.ЌаЇнко

ѕлан

 

. ¬ступ .                                                                           с.6

 

≤≤ . ќсновна частина .¬икористанн¤ методу проект≥в на уроках заруб≥жноњ л≥тератури Ц ефективний шл¤х вихованн¤ неперес≥чноњ особистост≥                                                с.7-37                                             

1.      ќпис основних метод≥в ≥ техн≥к проектного навчанн¤.                                                с.7-9

2.      Ќестандартн≥ уроки Ц ефективний зас≥б розвитку креативного мисленн¤ учн≥в. 

                                                                      с. 10-28

3.      «б≥рка асоц≥ативних проект≥в.     

                                                                      с.29-32

 

≤≤≤ . ¬исновок .                                                                 с.33

 

¬икористана л≥тература .                                                 с.34

 

           Ћюд¤н≥стьЕ ЋюдинаЕ ≤деальна людинаЕ  Ќеймов≥рно важлив≥ ц≥нност≥, особливо в сучасн≥й школ≥, ¤ка перебуваЇ на шл¤ху модерн≥зац≥њ. ¬имоги до навчального процесу пол¤гають не т≥льки в тому, щоб учн≥ набули загальнопредметних компетенц≥й, отримали систему наукових факт≥в, готових ≥стин ≥ штамп≥в. Ќавчанн¤ повинне формувати у школ¤р≥в здатн≥сть креативно мислити, вм≥нн¤ з≥ставл¤ти й анал≥зувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитис¤ глибше занурюватис¤ у бездонну криницю мудрост≥ та життЇвого досв≥ду. ” ц≥й ситуац≥њ на допомогу вчителев≥ мають прийти найсучасн≥ш≥ ≥нновац≥њ. ≤ ¤кщо пров≥дною ≥деЇю педагога буде вихованн¤ дитини з високими моральними ¤кост¤ми, то в≥н неодм≥нно базуватиме роботу на безмежному аспектр≥ творчих ≥дей та знах≥док.

          Ќа власному досв≥д≥ ¤ переконалас¤, що сл≥д ¤кнайц≥кав≥ше будувати систему роботи, використовуючи при цьому р≥зн≥ форми та методи. ѕров≥дне м≥сце на моњх уроках пос≥даЇ проектне навчанн¤ - крок на шл¤ху опануванн¤ таких педагог≥чних технолог≥й, ¤к≥ допомагають зробити осв≥тн≥й процес ц≥кавим, р≥зноман≥тним, ефективним, демократичним.

           ¬ основ≥ даного методу Ц п≥дготовка  всеб≥чно розвиненоњ молодоњ людини до громад¤нськоњ активност≥ в Ївропейському сусп≥льств≥.

 

” кожн≥й людин≥ прихована мудра сила творц¤Е

“реба њй дати волю розвинутись ≥ розкв≥тнути,

 щоб вона збагатила землю

ще б≥льшими чудесами.

ћ.√орький        

       Ћюдський потенц≥ал Ц найважлив≥ший резерв сусп≥льного розвитку. Ќевичерпн≥сть ≥ндив≥дуальних ¤костей людини залишаЇтьс¤ сутн≥сною основою ≥нновац≥йноњ осв≥ти, бо особист≥сть Ц багатогранна й неповторна.

       ќновленому сусп≥льству потр≥бн≥ люди, ¤к≥ можуть самост≥йно мислити, здатн≥ до самореал≥зац≥њ на основ≥ обТЇктивноњ самооц≥нки.

        ќдним ≥з кращих приклад≥в формуванн¤ та розвитку креативност≥ учн≥в Ї проектна методика, у ¤к≥й використовуютьс¤ принципи рефлекс≥њ, партнерство, неординарн≥сть, креативн≥сть, толерантн≥сть. Ќедарма слово Ђпроектї у переклад≥ з латинськоњ означаЇ Ђкинутий вперед Ц задум, план тощої, адже кожний  дит¤чий крок до життЇвоњ мети Ц це частинка золотого ланцюжка знань, ум≥нь та досв≥ду.

        я вважаю, що проектне навчанн¤ вир≥шуЇ багато педагог≥чних завдань:

- розвиваЇ творчу думку та навички роботи з джерелами ≥нформац≥њ;

- при реал≥зац≥њ (презентац≥њ, захист≥) проект≥в ви¤вл¤Ї найр≥зноман≥тн≥ш≥ зд≥бност≥ тих учн≥в, ¤ким важко ви¤вити себе на уроках;

- Ї тим середовищем, у ¤кому учн≥ набувають сил, упевненост≥, а ситуац≥¤ усп≥ху може стати в≥дправною точкою подальшого зростанн¤ у власних очах;

- досв≥д проектноњ д≥¤льност≥ знадобитьс¤ учн¤м не лише в њхн≥й самоосв≥т≥ та самореал≥зац≥њ, а й взагал≥ у житт≥.

        —хематично система моЇњ роботи вигл¤даЇ таким чином:

ћ≈“ќƒ ѕ–ќ≈ “≤¬

 

 

     “обто, п≥д навчальним творчим проектом ¤, ¤к консультант, розум≥ю самост≥йно розроблену креативну ≥дею

з вибором обТЇкта (наприклад, л≥тературний тв≥р або мовна тема), ч≥ткими розрахунками (доц≥льн≥сть складанн¤ даного проекту) ≥, найголовн≥ше, зв≥том, що в≥дзначаЇтьс¤ субТЇктивною чи обТЇктивною новизною. ѕроекти учн≥ складають на основ≥ корекц≥йно-виховних м≥н≥-модул≥в Ц текст≥в повчального зм≥сту, ¤к≥ не т≥льки спри¤ють виробленню комплексу компетенц≥й, але й закладають у св≥дом≥сть дитини систему моральних ц≥нностей.

         Ќа уроках заруб≥жноњ л≥тератури проектна д≥¤льн≥стьЦ це основа основ, бо саме творче опрацюванн¤ тексту Ї важливою умовою усп≥шного засвоЇнн¤ навчального матер≥алу. јле робота буде недостатньо модерн≥зованою, ¤кщо урок буде стандартним, звичайним.

        ¬асиль —ухомлинський мудро зауважив: ЂЌайголовн≥ше, друже м≥й, - пробитись до животворного джерельц¤ думки, - це можна зробити т≥льки словом!ї. “ож пробудити мисленн¤, зум≥ти показати учн¤м силу ≥ красу слова, викликати прагненн¤ доводити власну думку, узагальнювати, креативно систематизувати сказане - ось, на м≥й погл¤д, завданн¤ сучасного вчител¤.

     

 

 

 

         ѕропоную розробку уроку, ¤кий базуЇтьс¤ на ≥нновац≥йних технолог≥¤х, зокрема, проектному та асоц≥ативному навчанн≥.

 

 

”рок творчих роздум≥в

«аруб≥жна л≥тература, 7 клас

 

“ема.                 Ђƒобро завжди сильн≥ше злого,

“ож обери добра дорогу!ї

¬≥дображенн¤ любов≥ до ”крањни, мужност≥ та козацькоњ в≥дваги у пов≥ст≥ ћиколи √огол¤ Ђ“арас Ѕульбаї

 

≈п≥граф до уроку:     Ќайвища наука житт¤ Ц мудр≥сть,

                                     а найвища мудр≥сть Ц бути добрим!

                                                              √р. “ютюнник

ƒев≥з уроку:  јктивно сп≥впрацювати,

                        креативно мислити,

                        л≥тературу вивчати!                       

ћета: дидактична Ц розкрити багатогранн≥сть образ≥в твору через вчинки, д≥њ, переживанн¤, самооц≥нку, роздуми;

         розвивальна Ц формувати ≥нформативну, комун≥кативну компетентност≥ учн≥в, њхн≥ креативн≥ зд≥бност≥;

         виховна -        плекати в дит¤чих душах кращ≥ людськ≥ моральн≥ ц≥нност≥, формуючи в маленьк≥й людин≥ Ђлюдськеї.

—оц≥окультурна л≥н≥¤: Ќайвища краса Ц краса добра!

”наочненн¤:  портрет ћиколи √огол¤, , власноруч виготовлен≥ схеми дит¤чих проект≥в, ≥люстрац≥њ до твору, сенкани, памТ¤тки

                                            Ђяк працювати в груп≥ї, Ђ—кладанн¤ сенканаї, Ђ’арактеристика героњв з елементами пор≥вн¤нн¤ї,

                                                    картки самооц≥нки.

‘орми роботи: групова, фронтальна, парна, ≥ндив≥дуальна.

ѕереб≥г уроку

 

≤. ”становчо-мотивац≥йний етап.

1. —творенн¤ емоц≥йно-позитивноњ атмосфери на уроц≥.

≤стор≥¤ -  паспорт в≥чний, пропуск у б≥лий св≥тЕ

ћи не ховали обличч¤, гордо йшли сотн≥ л≥т.

«авжди ми накривали дружби р¤сн≥ столи.

Ќас по  словах вп≥знавали, де б ми так≥ не були.

–айдуга в неб≥ висне, граючи в плесах вод.

ƒоки живе наша пам`¤ть, доти живе народ!

 

    ¬и перегорнули чимало ц≥кавих ≥сторичних стор≥нок, ¤к≥ в≥дкрили вам св≥т подвиг≥в ≥ патр≥отизму нашого народу, подумки подорожували, насолоджуючись неповторним украњнським словом, немов побували в купел≥ Ћюбов≥, ўаст¤ ≥ ƒобра.

2. јутотрен≥нг.

“ож с¤дьмо обличч¤м один до одного, в≥дчуймо тепло долонь, закриймо оч≥  (д≥ти повторюють за вчителем)

≥ промовл¤ймо:

Дя Ц розумний...

я Ц щасливий...

я Ц впевнений у соб≥, бо ¤ живу заради добра на «емл≥...Ф

- –озплющ≥ть оч≥ ≥ подаруйте один одному посм≥шку!

3.÷≥лепокладанн¤.

- ¬≥дкриймо своњ душ≥, бо сьогодн≥ ми звертаЇмос¤ до твору, ¤кий допоможе кожному з вас життЇствердитись, знайти своЇ м≥сце на земл≥, усв≥домити власне Ђяї. ѕ≥сл¤ сьогодн≥шнього уроку ми, д≥ти, зможемо:

* глибоко у¤вити багатогранн≥сть образ≥в твору через вчинки, д≥њ, переживанн¤, самооц≥нку, роздуми;

* знайти власне Ђлюдськеї у кожн≥й душ≥;

* визначити найважлив≥ш≥ моральн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ Ї пр≥оритетними у нашому житт≥.

- Ќе забудьте прот¤гом уроку заповнювати Ђ артки самооц≥нкиї. (додаток 1 - загальне ознайомленн¤)

4. –обота з еп≥графами.

- ѕрочитаймо слова √р. “ютюнника, що супроводитимуть нас прот¤гом уроку. („итаю цитати, роблю в≥дпов≥дн≥ акценти ≥ продовжую вступне слово).

- ¬≥домий украњнський педагог ¬асиль —ухомлинський вважав, що твори, прочитан≥ в дит¤чому в≥ц≥, назавжди в≥дкладають у серц≥ Ђзерн¤тка люд¤ност≥, з ¤ких складаЇтьс¤ сов≥стьї. ¬и, напевно, теж пом≥тили, що читанн¤  не лише приносить естетичне задоволенн¤, а й змушуЇ нас замислитис¤ над проблемами реального житт¤ Ц вибором друз≥в, повед≥нки, правильного р≥шенн¤. ƒо таких роздум≥в спонукала нас ≥ пов≥сть великого рос≥йського письменника ћиколи √огол¤ Ђ“арас Ѕульбаї.

5. «авданн¤ групам. (¬изначаютьс¤, хто бажаЇ працювати в ¤к≥й груп≥)

- ≤ тепер Ц завданн¤. ћи працюватимемо у велик≥й фантастично-винах≥дницьк≥й лаборатор≥њ, кожне бюро ¤коњ матиме окреме, але досить в≥дпов≥дальне завданн¤, щоб дос¤гти Їдиноњ мети Ц життЇствердженн¤ кожного ≥з нас!

‘антазери Ц прот¤гом уроку розробл¤ть ≥ презентують  проект Ђƒобро у нашому житт≥ї. ’очу зауважити, що це можна зробити у дов≥льн≥й форм≥. ѕропоную вам використати за основу гронуванн¤ (нагромадженн¤) присл≥вТњв, крилатих вислов≥в, ¤к≥ стосуютьс¤ морал≥ даноњ казки.

¬инах≥дники Ц придумають модель сучасноњ ≥деальноњ людини.

√рупа Д“ворч≥стьФ Ц спробуЇ роз≥грати й ≥нсценувати д≥алог ≥з митцем.

јрб≥три Ц все почуте будуть занотовувати, щоб в к≥нц≥ уроку зробити загальний висновок ≥ визначити, чи активно та д≥Їво ми вс≥ працювали на уроц≥. Ѕудь ласка, користуйтес¤ памТ¤ткою. (ƒодаток 2)

ќтже, проблемне запитанн¤, в≥дпов≥дь на ¤ке ви дасте в к≥нц≥ уроку:

Ѕез чого не народжуЇтьс¤ л≥тературний шедевр?

(«аписують запитанн¤ в зошити)

-         “ож бер≥мось, друз≥, до роботи! ѕориньмо у чар≥вний св≥т творчост≥ ћиколи √огол¤Е

≤≤. «м≥стово-пошуковий етап.

  1. Ђѕерше знайомствої (коротка дов≥дка про творч≥сть ћ.√огол¤)

         -¬идатний рос≥йський письменник ћикола √оголь був родом з ”крањни. ¬≥н любив св≥й край, ц≥кавивс¤ його ≥стор≥Їю, звича¤ми ≥ обр¤дами, захоплювавс¤ мужн≥м та волелюбним украњнським народом, прославив його у своњх творах.

≤з незвичайною художньою силою ≥ повнотою ћ. √оголь в≥добразив Ђдух минулого в≥куї, Ђ≥стор≥ю народу... в ¤сн≥й велич≥ї у пов≥ст≥ Ђ“арас Ѕульбаї. ≤з замилуванн¤м письменник змальовуЇ безмежний украњнський степ (Ђ„орт вас в≥зьми, степи, ¤к≥ ви гарн≥!ї, Ђ”с¤ поверхн¤ земл≥ здавалас¤ зелено-золотим океаном, по ¤кому бризнули м≥льйони р≥зних кольор≥вї), могутн≥й ƒн≥про (Ђ¬≥н в≥¤в холодними хвил¤ми ≥ розстилавс¤ ближче, ближче ≥, нарешт≥, охопив половину вс≥Їњ поверхн≥

земл≥ї). “а мета його розпов≥д≥ Ч описати «апор≥зьку —≥ч Ч колиску гордого козацького духу (Ђ“ак ось вона, —≥ч! ќсь те гн≥здо, зв≥дки вил≥тають ус≥ т≥ горд≥ й м≥цн≥, ¤к леви! ќсь зв≥дки розливаЇтьс¤ вол¤ ≥ козацтво на всю ”крањну!ї). ћ. √оголь показуЇ устр≥й «апор≥зькоњ —≥ч≥, побут, звичањ козак≥в, њхн≥ в≥йськов≥ походи та подвиги. –еальн≥ под≥њ ≥ художн≥й вимисел переплелис¤ в Їдине, зак≥нчене ц≥ле: перед читачами постав початок народно-визвольного руху в ”крањн≥  наприк≥нц≥ 30-х Ч на початку 40-х рок≥в XVII стол≥тт¤. …ого голос повнитьс¤ жалем ≥з приводу того, що були жорсток≥ часи.

     √оловн≥ героњ пов≥ст≥ Ђ“арас Ѕульбаї, Ђхоч ≥ гинуть ф≥зично, залишаютьс¤ в народн≥й памТ¤т≥ безсмертними, бо переконан≥, що Ђне загине жодна великодушна справаї. ѕомираючи, козаки розум≥ють, що боротьба не зак≥нчена, що смерть њхн¤ не даремна, а потр≥бна дл¤ майбутньоњ перемоги. ” ц≥й в≥р≥ у безсмерт¤ народу Ч справжн≥й оптим≥зм пов≥ст≥, њњ героњчний пафос, народне, життЇстверджуюче начало. ”сьому св≥тов≥ ћ. √оголь дов≥в, що Ї ”крањна ≥ украњнц≥ ¤к нац≥¤, а не жител≥ п≥вденних окрањн, Ђмалоросиї чи Ђхохлиї.

  1.  оментоване читанн¤ еп≥зод≥в ≥з пов≥ст≥ Ђ“арас Ѕульбаї

-         ƒавайте под≥лимо тв≥р за частинами дл¤ подальшого обговоренн¤.

- «найд≥ть опорний еп≥зод (так ¤к учн≥ вже прочитали тв≥р до уроку, опорний еп≥зод вибирають дл¤ себе сам≥ Ц той, ¤кий, на њхню думку, ключовим  виступаЇ у твор≥)

- якими життЇвими принципами керувалис¤ героњ  у своњх вчинках? (ћожлива в≥дпов≥дь: добро, люд¤н≥сть, милосерд¤.)

- як≥ героњ твору Ї позитивними, а ¤к≥ Ц негативними?

-         ќзнайомтес¤, будь ласка, ≥з ЂѕамТ¤ткоюЕї та п≥дготуйтес¤ до характеристики героњв твору  з елементами пор≥вн¤нн¤. (додаток 3).

3.ƒоповненн¤ вчител¤.

- ќстап ≥ јндр≥й Ч сини головного геро¤ пов≥ст≥ ћ. √огол¤ Ђ“арас Ѕульбаї. ¬они майже однол≥тки, молод≥, дуж≥ хлопц≥. Ќавчалис¤ у  ињвськ≥й академ≥њ.

    ќстап ледь не з дитинства мр≥¤в про «апор≥зьку —≥ч, к≥лька раз≥в кидав навчанн¤, ≥ т≥льки погроза батька зробити його монахом на двадц¤ть л≥т примусила його зробитис¤ сумл≥нним учнем. «а вдачею в≥н був суворим, не прощав образ. Ѕатьков≥ на його глузуванн¤ сказав: Ђ«а образу не подивлюс¤ ≥ не зважу н≥ на когої.

     јндр≥й вчивс¤ легко, був мр≥йником, ц≥нував красу, не був байдужим до ж≥нок. Ќ≥жн≥шим в≥н був ≥ до матер≥. ќдного разу хлопець познайомивс¤ з прекрасною пол¤чкою, хоч ≥ одержав за це тумак≥в в≥д њњ чел¤д≥.  оли “арас Ѕульба прив≥з своњх син≥в на «апор≥зьку —≥ч, Ђшвидко обоЇ молодих козак≥в стали на добр≥м рахунку в козак≥в. ...∆ваво ≥ влучно стр≥л¤ли в ц≥ль, перепливали ƒн≥про проти теч≥њ Ч справа, за ¤ку новачок приймавс¤ урочисто в козацьк≥ колаї.

     ѕочавс¤ визвольний пох≥д проти утиск≥в пансько-шл¤хетськоњ

ѕольщ≥. Ђ«а один м≥с¤ць змужн≥ли й зовс≥м переродилис¤ пташен¤та, що т≥льки-но оперилис¤, ≥ стали чолов≥ками. –иси обличч¤ њх, у котрих до цього часу була видна ¤кась юнацька мТ¤к≥сть, стали тепер гр≥зними ≥ сильними. ј старому “арасу любо було бачити, ¤к обоЇ син≥в його були одними з першихї.

    ќстапу н≥би на роду був написаний шл¤х битв ≥ подвиг≥в. ¬≥н був хоробрим, розважливим ≥ холоднокровним воњном, через це його, ¤к ≥ мр≥¤в батько, у битв≥ п≥д ƒубно обрали кур≥нним. «агинув мужн≥й воњн, ¤к герой, не промовивши й слова п≥д тортурами ворог≥в.

    јндр≥й спочатку теж Ђувесь поринув у чар≥вну музику куль ≥ меч≥вї. ¬≥н не вм≥в розраховувати й обдумувати в бою, лет≥в напролом ≥ часто творив чудеса в≥йськовоњ майстерност≥. “а дол¤ звела його знову з колишньою коханою пол¤чкою, ¤ка опинилас¤ в осадному м≥ст≥.  раса д≥вчини так полонила його, що в≥н забув про все Ч ≥ про батька, ≥ про прис¤гу, ≥ про ¬≥тчизну. ÷е його й погубило. јндр≥й виступив у бою на боц≥ пол¤к≥в, проти своњх козак≥в-товариш≥в, ≥ був покараний. Ѕатько власноручно убив

його за зраду, не дозволивши братов≥ нав≥ть поховати його по-христи¤нському. “ак безглуздо загинула молода сила, козацький цв≥т. Ѕули сини одного батька, та не одного характеру й не однаковоњ дол≥. “ому й загинули Ч один патр≥отом, героЇм на славу ¬≥тчизн≥, а другий Ч зрадником на власне безчест¤ й горе батька.

4. ≤люстрована в≥кторина.

(—пособом роботи у парах учн¤м пропонуЇтьс¤ в≥дгадати за п≥дготовленими ≥люстрац≥¤ми еп≥зод ≥з пов≥ст≥).

    5.—итуативне завданн¤.

- ”¤в≥ть себе на м≥сц≥ “араса Ѕульби. як вчинили б ви?

- „и можна виправдати людей, ¤к≥ зраджують р≥д, батьк≥в, ¬≥тчизну?

- як≥ риси характеру притаманн≥ “арасу?

6. —лово вчител¤.

- “арас Ѕульба Ч головний герой однойменноњ пов≥ст≥ ћ. √огол¤. ÷е запор≥зький полковник, що вт≥лив у соб≥ кращ≥ риси украњнського козацтва. ¬≥домий рос≥йський критик писав: Ђ’то такий  “арас Ѕульба? √ерой, представник житт¤ ц≥лого народу, ц≥лого пол≥тичного сусп≥льства у в≥дому епоху житт¤ї.

“арас Ѕульба Ч мужн≥й та в≥дважний воњн, ¤кий уславив себе у багатьох бо¤х. ЂЌемаЇ у нас н≥кого, що р≥вний йому в доблест≥ї. Ќайсв¤т≥ша дл¤ нього справа Ч оборона в≥ри та ¬≥тчизни. ÷ьому в≥н присв¤тив усе житт¤, в такому ж дус≥ виховував ≥ син≥в. „асто в≥н був до них надто суворий, не показував глибоко прихованоњ батьк≥вськоњ любов≥. јле потайки милувавс¤ ќстапом (Ђќ! та це буде з часом добрий полковник!ї). ≤ про јндр≥¤ думав: Ђ≤ це добрий Ч враг би не вз¤в його! Ч во¤ка! Ќе ќстап, але добрий, добрий також во¤ка!ї  оли ж јндр≥й зрадив козак≥в заради

прекрасноњ пол¤чки, батько власноручно його вбив. Ќеймов≥рними зусилл¤ми “арас Ѕульба пробираЇтьс¤ до ¬аршави ≥ п≥дтримуЇ ќстапа в його останню найт¤жчу хвилину.

¬≥дважним, досв≥дченим командиром ви¤вл¤Ї себе “арас, коли його обрали наказним отаманом. Ќайперше дл¤ нього Ч в≥рн≥сть в≥р≥, ¬≥тчизн≥ ≥ громад≥. ÷е видно не т≥льки з його знаменитоњ промови про товариство ≥ бойове братство, а ≥ вчинк≥в. ≤ в останню свою хвилину в≥н намагаЇтьс¤ допомогти товаришам.

     “арас Ѕульба Ч безкомпром≥сний, нещадний до ворог≥в, бо глибоко прийн¤в до серц¤ кривди народн≥ (ксьондзи у своњ таратайки Ђ...запр¤гають уже не коней, а просто православних христи¤нї, а Ђгетьман, засмажений у м≥дному бику, лежить у ¬аршав≥ї).

    ќтже, “арас Ѕульба Ч народний герой, що вт≥лив у соб≥ кращ≥ риси запор≥зького козацтва, силу ≥ волелюбн≥сть украњнського народу.

7. ∆ивопис словом.

- —пробуйте на основ≥ прослуханого одним словом Ђнамалюватиї душу “араса.

- Ќа Ђпелюстках почутт≥вї вкаж≥ть, з чого складаЇтьс¤  душа.  (Ќа дошц≥ розм≥щено кв≥тку, до ¤коњ д≥ти додають записан≥ на пелюстках власн≥ враженн¤).

(ƒодаток 4)

≤≤≤. јдаптивно-перетворюючий етап.

  1.  реативне завданн¤.

-         —пробуйте оц≥нити своЇ самопочутт¤ п≥сл¤ прослуханого та досл≥дженого. «аповн≥ть таблицю, зак≥нчивши реченн¤. (ƒодаток 5)

  1. —кладанн¤ сенкан≥в.

-         ѕригадайте за памТ¤ткою, ¤к складають сенкани

(ƒодаток 6).

-         ѕропоную вам скласти сенкан до образу “араса Ѕульби. (ƒодаток 7)

3. ѕрезентац≥¤ проекту Ђƒобро у нашому житт≥ї.

- «апрошуЇмо фантазер≥в дл¤ презентац≥њ проекту Ђƒобро у нашому житт≥ї. (ƒодаток 8)

- ƒоповн≥ть, будь ласка, даний проект ≥ ви, винах≥дники, арб≥три та актори!

4. ћоделюванн¤.

- „и можна, шановн≥ винах≥дники, скласти модель сучасноњ ≥деальноњ людини? „и вам це вдалос¤? ўо б ви зауважили, порекомендували учн¤м, щоб стати такою людиною? (ƒодаток 9)

5. ’вилинка акторськоњ майстерност≥.

-  ј тепер члени групи Ђ“ворч≥стьї спробують роз≥грати й ≥нсценувати д≥алог м≥ж читачем та митцем.

V. —истемно-узагальнюючий етап.

  1.  оментатор мудрих думок.

-         ќсь ми ≥ п≥д≥йшли до найважлив≥шого Ц п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в. “ож пропоную до вашоњ уваги доб≥рку повчальних сентенц≥й, ¤к≥, на мою думку, стосуютьс¤ проблематики вивченого твору. який ≥з даних вислов≥в стосуЇтьс¤ особисто ваших вражень?

*∆итт¤ таке коротке! ѕосп≥шайте робити добро!

*∆итт¤ людини мусить бути повноц≥нним!

*Ѕудь г≥дним ≥мен≥ людини!

*ƒобр≥ завжди мають щаст¤!

*ѕризначенн¤ людини Ц бути Ћюдиною!

*якщо людина не любить ¬≥тчизну, вона хвора. ≤ цю людину треба л≥кувати!

*Ќащо нас мати привела? Ћиш дл¤ добра!

2. јсоц≥ативне малюванн¤.

- ƒавайте ЂнамалюЇмої словами асоц≥ативн≥ р¤ди. “ож ¤к≥ вони Ц героњ нашоњ пов≥ст≥?

“арас - Е

ќстап- Е

јндр≥й - Е

мати - Е

автор- Е

  1. «аповненн¤ Ђ арток самооц≥нкиї.
  2. –ефлекс≥¤.

-         ѕропоную вам вз¤ти участь у самодосл≥дженн≥. ¬ам треба продовжити реченн¤.

я переконаний, що добр≥ вчинки робл¤ть людинуЕ

5. ∆иттЇпис словом.

- ќтже, без чого не народжуЇтьс¤ л≥тературний шедевр? (ƒ≥ти висловлюють власн≥ м≥ркуванн¤)

-  ¬≥рно, без фантаз≥њ, уваги, доброго ставленн¤ до навколишнього св≥ту. ѕамТ¤тайте про це, ≥, можливо, ви напишете чудову нову ≥стор≥ю, ще н≥коли н≥ким не розказану.

- “ож домашн≥м завданн¤м ¤ вам пропоную:

- ¤к обовТ¤зкову частину Ц виписати цитати до образ≥в “араса, јндр≥¤ та ќстапа;

- на виб≥р Ц написати листа автору про своњ враженн¤ в≥д прочитаноњ пов≥ст≥;

скласти тв≥р-перевт≥ленн¤ Ђя-козакї.

- ј зараз вислов≥ть, будь ласка, Їдиною фразою своЇ життЇствердженн¤! ¬ивед≥ть власний  одекс „ест≥!

 

 

¬исновок уроку:

’ай оживаЇ ≥стина стара:

Ћюдина починаЇтьс¤ з добра!

 

            Ќехай до тебе прийде ”крањна

≤ вкаже м≥сце, де тво¤ калинаЕ

¬оскресайте, кам≥нн≥ душ≥,

–озчин¤йте серце ≥ чоло,

ўоб не сказали про вас гр¤дущ≥:

-         ѓх на земл≥ не булоЕ

 

ƒодатки до уроку

 

ƒодаток 1

 артка самооц≥нки

≈тапи уроку

¬≥дм≥тки

ћоњ враженн¤

 

V

÷е ¤ знаю або думаю, що знаю

 

-

÷е суперечить тому, що ¤ знаю

 

!

÷е дл¤ мене нова ≥нформац≥¤

 

?

÷¤ ≥нформац≥¤ мене бентежить

ѕрим≥тка: заповнюЇтьс¤ лише перша колонка.

 

ƒодаток 2

ѕамТ¤тка

Ђяк працювати в груп≥ї

Ј     Ќас обТЇднуЇ сп≥льна мета.

Ј     ”се, що пропонують сп≥врозмовники, ми  не критикуЇмо, а коректно обговорюЇмо.

Ј     –≥шенн¤ сприймаЇмо серйозно. ÷е спри¤Ї створенню атмосфери сп≥впрац≥, виробл¤Ї навички критичного, креативного мисленн¤.

 

ƒодаток 3

ѕамТ¤тка

дл¤ характеристики героњв з елементами пор≥вн¤нн¤

o       ”важно прочитайте тв≥р.

o       ƒобер≥ть з тексту уривки дл¤ характеристики л≥тературних героњв (у даному раз≥ Ц фантастичних д≥йових ос≥б). «верн≥ть увагу на опис њхньоњ зовн≥шност≥, повед≥нку, мову.

o       ўо обТЇднуЇ персонаж≥в?

o       „им вони в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного?

o       як ви ставитес¤ до кожного з них?  ому б≥льше симпатизуЇте, кого осуджуЇте? ƒовед≥ть свою думку, спираючись на текст.

o       ƒобер≥ть приказки ≥ присл≥вТ¤ дл¤ увиразненн¤ вашоњ характеристики.

ƒодаток 4

ƒуша “араса

 

ƒодаток 5

 

ћоЇ самопочутт¤

я одного разу вчинив не досить коректно, боЕ

Ћюдей, г≥дних називатис¤ справжн≥ми людьми, шанують, Е

“епер ¤ завжди будуЕ

 

 

 

 

ƒодаток 6

ѕамТ¤тка

Ђ—кладанн¤ сенканаї

o       —енкан Ц п `¤тир¤дковий неримований в≥рш.

o       ќстанн≥й р¤док може бути окремим реченн¤м.

o       —енкан може бути присв¤чений р≥зним темам.

o        ≥льк≥сть сл≥в:

 

1-й р¤док

ќдин ≥менник

 

 

2-й р¤док

ƒва прикметника ≥ б≥льше

 

 

3-й р¤док

ƒ≥Їслово чи опис д≥њ Ц 3 ≥ б≥льше

 

 

4-й р¤док

‘раза, ¤ка передаЇ особисте ставленн¤

 

5-й р¤док

≤менник одного р¤ду або ц≥ле реченн¤

 

 

 

ƒодаток 7

«разок сенкана

“арас Ѕульба Ц справжн¤ Ћюдина!

“арас Ц

мужн≥й, добрий, самов≥дданий;

р¤туЇ, допомагаЇ, розум≥Ї, захищаЇ.

я заздрю твоЇму великому серцю!

“и Ц справжн¤ Ћюдина!

 

ƒодаток 9

ћодель

сучасноњ ≥деальноњ людини

                                               принципова

                                                                                                       гуманна милосердна                

 

ќвал: Ћюдина                                                                                       

    ерудована                                                                                   добра

                                                                      

 

 

 

 


комун≥кабельна                                                                          розумна                                         

справедлива

 

ƒодаток 8

ѕроект

ƒобро у нашому житт≥

 

ќвал: ’то любить людей, того й люди любл¤ть

 

ћораль:

Ќе вс¤ка стежечка без спориша, не в кожноњ людини

 добра душа!

“ож нехай впадуть з≥рочки добра у ваш≥ серц¤!

 

 

«б≥рка асоц≥ативних проект≥в до вивченн¤

заруб≥жноњ л≥тератури

 

є1. Ћ≥тература ¤к мистецтво слова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


5-конечна¤ звезда: сонце 5-конечна¤ звезда: людиє2. ќбрази-символи

 

        

 

 


5-конечна¤ звезда: ∆итт¤ 5-конечна¤ звезда: небо 

 

 

 

 


                                                                            

 

5-конечна¤ звезда: «елоє3. ќбраз ж≥нки у св≥тов≥й л≥тератур≥

 

вершина радост≥                                                    вершина стражданн¤

ж≥нка                              мати                                        берегин¤

∆≤Ќ ј

         в≥ра                                       над≥¤                                         любов  

                               добро                       в≥ддан≥сть

∆≥нка-мати                      Ѕожа мати                                мати-”крањна

ƒолю синов≥ Увиплакала сльозамиФ, чим довела, що мати Ц берегин¤, страждальниц¤, одним словом -  ћати!

 

 

 

«водити хати

 
є4. ∆иттЇвий обовТ¤зок простоњ людини

 


 

„есно жити

 

∆иттЇвий обовТ¤зок Ц нездоланне земне т¤ж≥нн¤, ¤ке не даЇ  стати безр≥дним перекотиполем н≥ душ≥, н≥ сов≥ст≥ людини!

є5. “аЇмниц¤ особистост≥  громад¤нина

                    правдив≥сть                        мр≥йництво 

                                чесн≥сть

                      в≥рн≥сть                                    в≥дкрит≥сть                          любов

          

прив≥тн≥сть                         самов≥ддан≥сть                    щедр≥сть

       

                          мудр≥сть                     жага в≥дкритт¤                    в≥ра

 

ў » – ≤ — “ №

ўир≥сть Ц це всеос¤жна любов до житт¤!

¬она Ц всеохопна, бо виснажувала пристрастю громад¤нськ≥ г≥мни ≥ п≥сн≥ про коханн¤. 

÷е Ц так рано усв≥домлене власне Ђяї!

 

        є6.  ¬т≥ленн¤ гр≥ха у св≥тов≥й л≥тератур≥ 

Ќ≈ƒќ¬≤–ј                                             ∆ј’                                                «Ћ≤—“№

 

 

                                            √ – ≤ ’

 

Ќ≈ƒ–”√                                              ¬≤…Ќј                                                       ¬ќ–ќ√

 

 јрхетипи у творах св≥товоњ л≥тератури

 

—в≥тов≥ архетипи в≥ддзеркалюють нац≥ональний характер. √оловною рисою геро¤ св≥товоњ л≥тератури Ї пожиттЇва, незрадлива в≥ддан≥сть боротьб≥ за визволенн¤ своЇњ держави!

     

     ќтже, асоц≥ативне моделюванн¤  та проектуванн¤ надають нам безмежн≥ можливост≥ на уроках  л≥тератури виховувати в учн≥в висок≥ загальнолюдськ≥ й нац≥ональн≥ ц≥нност≥, здатн≥сть до сп≥вчутт¤, людську г≥дн≥сть, честь, любов до своЇњ держави, в≥дпов≥дальн≥сть за своњ вчинки, активний та д≥Ївий патр≥отизм.

¬исновок

       ќтже, на сучасному етап≥ навчанн¤ повинно бути не просто процесом здобутт¤ знань, а д≥¤льн≥стю самозм≥нюванн¤, де основою Ї демократичн≥сть, в≥дкрит≥сть, д≥алог≥чн≥сть, рефлективн≥сть.

      ¬икористовуючи  так≥ форми роботи, ¤к твори-перевт≥ленн¤, життЇпис словом, живопис словом, коментатор народних думок, асоц≥ативне малюванн¤, пелюстки почутт≥в, ¤ керуюс¤, насамперед, ефективн≥стю к≥нцевого результату, роботою на перспективу. —аме це даЇ засади формуванн¤ ц≥лого комплексу компетентностей, що Ї досить актуальним на сьогодн≥шн≥х уроках заруб≥жноњ л≥тератури.

        «вичайно, немаЇ й не може бути ун≥версальних схем, придатних дл¤ вс≥х випадк≥в орган≥зац≥њ проектного навчанн¤. ÷е не самоц≥ль, а лише зас≥б дл¤ дос¤гненн¤ т≥Їњ атмосфери в клас≥, ¤ка найкраще спри¤Ї сп≥вроб≥тництву ≥, найголовн≥ше, саморозкриттю та саморозвитку особистост≥.

         –езультат в≥д таких урок≥в стаЇ стимулом дл¤ подальшоњ вчительськоњ роботи. «м≥нюЇтьс¤ на краще ставленн¤ учн≥в до вчител¤, виникаЇ атмосфера особливих стосунк≥в м≥ж д≥тьми та педагогом.

         “ож виховуймо словом г≥дну людину Ц справжнього, ≥деального украњнц¤, щоб наша прац¤ в царин≥ художнього слова творила майбутт¤!

 

¬икористана л≥тература

 

  1. ¬овк Ћ.ѕ. ѕедагог≥чна традиц≥¤ у систем≥ осв≥тн≥х ≥нновац≥й // ѕульсар. Ц 2000. - є 9. Ц с.45-47.
  2.  ларин ћ.¬. »нновации в мировой педагогике: обучение на основе исследовани¤, игры и дискуссии (јнализ зарубежного опыта). Ц –ига: Ќ»÷ ЂЁкспериментї, 1995. Ц 176с.
  3.  ремень ¬.√. ќсв≥та ≥ наука в ”крањн≥ Ц ≥нновац≥йн≥ аспекти. —тратег≥¤. –еал≥зац≥¤. –езультати. Ц  .:√рамота, 2005. Ц 448с.
  4.  озлова ќ.√. ѕ≥дготовка вчител¤ до ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ в систем≥ п≥сл¤дипломноњ осв≥ти: ƒис.канд. пед. наук: 13.0001. Ц  ., 1999. Ц 235с.

 

 

 

 

Send mail to nadeg_sh@meta.ua with questions or comments about this web site.
Last modified: грудн¤ 10, 2008
Hosted by uCoz